War-work balance. Так, друзі, нова реальність для нас це тривалий стрес, виснаження через великий обсяг новин та переживань, повітряні тривоги, відключення електроенергії та огида до московії.
Водночас нам треба далі працювати,
піднімати економіку і турбуватися про благо своїх сімей.
І при цьому не з’їхати з глузду.
Як працювати в період війни?
1. Перший основний навик, який прирівнюємо «до обов’язкового інстинкту самозбереження» як для особистості, так і для бізнесу – ГНУЧКІСТЬ. Швидко адаптуватися до нових обставин та швидко реагувати на зміни. Вдосконалюйте свої навики та вчіться новому (правило 5 хвилин в день – не будете філонити і казати, що часу не знайшли на навчання)
Не буде так, як раніше. Не будуть клієнти такі, як раніше. Не працює сьогодні те, що круто вистрелювало ще «вчора».
Погоджуємося зі словами Ентоні Роббінса «про проблему як стимул для зростання». Що він каже «Світ бізнесу – це не штиль і не ідеальні умови. Але саме вміння розв’язувати проблеми, знаходити можливості для зростання в конфліктах та конкуренції і дають зростання, формують характер, залучають наш потенціал, творчі здібності і приховані ресурси».
Це дійсно так.
2. Якщо раніше для того, щоб заробити 3000 $ вам треба було витратити умовно 64 трудогодин, то зараз щоб заробити цю ж суму треба витратити ікс 2.
Тобто, або ти готовий працювати більше, або ти заробляєш менше. В сфері нерухомості це 100% так. Більше часу на одного клієнта, більше зусиль та фінансових ресурсів на залучення цього ж клієнта і без емпатії ніяк. Зараз клієнти, як ніколи, потребують вашої щирої співучасті у їх виборі – і ваша людяність може принести більше користі навіть аніж ваш професіоналізм.
3. Дозуйте новини –10 хвилин достатньо, щоб знати все, що відбулося за день на фронті і у світі. Бачимо, як люди які постійно сидять в телефоні, перечитуючи новини – просто на грані психозу. Плюс повітряні тривоги+залипання на телеграм пабліки=відчуття безпорадності. Відчуваєте безпорадність – донатьте, допомагайте людям будь-чим, чим можете.
4. Чергуйте роботу з чимось приємним для вас – і не картайте себе за це. Вийдіть у парк на прогулянку, з’їжте таки той кусочок наполеона, замовте собі якусь класну футболку, пограйте з колегами в мафію. Наша втома накопичується вже місяцями, якщо ви і пашете цілими днями і зараз все ще ОК, то прийде час коли відчуєте хронічну втому. Повірте, це страшна штука і вилазити з неї дуже важко.
Не картайте себе. Життя в нас одне.
І в ньому, попри війну та горе має бути місце для радості. Бо як мінімум ми живі.
Як максимум – кожен день кожен з нас робить щось для перемоги.